29 травня 2024 року під час ротації на Харківщині загинула парамедикиня, журналістка Ірина Цибух.
Ірина Цибух народилась 1 червня 1998 року у Львові. Навчалася у Національному університеті «Львівська політехніка».
З початком російського вторгнення в Україну, їздила на схід як парамедикиня.
З 2017 року працювала менеджеркою Департаменту регіонального мовлення Суспільного, а також співпрацювала з Громадським радіо. Працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою. Поєднувала це з ротаціями на схід України.
Разом із колегами з Суспільного Ірина перемогла в конкурсі професійної журналістики «Честь професії» у 2021 році в категорії «Найкраща публіцистика в локальному медіа» та стала фіналісткою в номінації «Найкращий репортаж» 2018 року.
Повномасштабна війна застала Ірину на Донеччині. Цибух презентувала свій документальний фільм «Відстань» про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує інклюзії. Відтак долучилась до добровольчого батальйону «Госпітальєри».
Під час повномасштабного вторгнення Цибух опублікувала низку випусків подкасту «Щоденник подкаст Чеки» спільно з медіа «Свідомі». У березні 2024 Ірина Цибух стала лауреаткою премії «Української правди» «УП-100. Сила жінок».
2 червня 2024 року з Іриною прощалися у Михайлівському Золотоверхому соборі та на Майдані Незалежності. 3 червня 2024 року Ірину поховали на Марсовому полі у Львов. Ірині Цибух було 25 років.
