28 травня біля Попасної внаслідок авіаційного удару загинув Віталій Дерех, журналіст у мирному житті, під час війни — командир протитанкого відділення у 1-ій окремій бригаді спецпризначення імені Івана Богуна.
Віталій працював у тернопільській газеті «20 хвилин», а згодом — на «RIA плюс». У редакції його називали «виручалочкою»: щоденка потребує блискавичної реакції, і саме він виїздив на зйомки за будь-яких обставин та в будь-який час доби. А поза тим — захоплювався мистецтвом і писав вірші, ремонтував мотоцикли та вивчав саперну справу.
Друзі кликали його «Сало». Це юнацьке псевдо з Пласту, куди він потрапив 6-річкою. Разом із товаришем Віктором Гурняком — Героєм України, який загинув 2014 року, — були юнаками гуртка «Сірі вовки».
Колеги передусім згадують гострий гумор та авантюризм Віталія. «Він, напевно, був першим пранкером у Тернополі, який намагався через сміх, через карикатурність показати глибину проблеми», — розповідає його колега Любов Вовк. Віталій плавав калюжами Тернополя на надувному човні, пікетував гідрометцентр, вимагаючи гарну погоду. Всюди свій: легкий та безпосередній. Подолав більше 20 тисяч кілометрів, щоб розповісти читачам про Мадагаскар, Танзанію та Кенію.
«Дерех — суцільний позитив, щирість, вогонь, нетипове мислення, любов до життя, — каже про Віталія його близький друг Андрій Шкула. — Пам’ятаю десятки наших спільних "публікацій-провокацій", де ми "скажено чудили". А потім з редакторами часто "розгрібали" наслідки чи фізично відбивалися від злих і ображених. Перед очима його посмішка зі зламаною щелепою після падіння з висоти на промзоні і його "все добре" крізь стиснуті зуби».
Віталій був активним учасником Євромайдану, рятував поранених на Інститутській 20 лютого. Із початком російської агресії пішов воювати на сході країни — у складі 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Довгий час про це не знали навіть найближчі — не хотів, щоб хвилювалися, удавав, що поїхав у відрядження. Тоді отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня і пластову відзнаку Бронзовий хрест за порятунок побратима.
У 2015-му він повернувся до мирного життя, але не в журналістику: працював рятувальником у муніципальній варті Івано-Франківська. «Ті події поділили моє життя і мене на "до" і "після". До Майдану я працював журналістом. А після Майдану і війни став зовсім іншою людиною. Тоді я вперше був під кулями», — розповідав Віталій.
Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну він знову пішов у військо, в бою знищував ворожу техніку — керував розрахунком протитанкових засобів.
«Дерех — легенда Пласту, журналіст, безстрашний мандрівник та філософ, — говорить про Віталія його товариш Назар Зелінка. — Пройшов Майдан, витягував поранених з Інститутської, з 2014 року декілька років у складі "Айдару" воював на Донбасі, захищаючи Україну. 24 лютого пішов знову захищати Україну. Спалив не один русскій танк і купу іншої техніки. Загинув у самому пеклі цієї війни».
Фото: Архів Дарки Веретюк
