15 вересня 2022 року поблизу села Зайцеве Бахмутського району Донецької області загинув журналіст, письменник і військовий Олег Шемчук.
Олег родом із Запоріжжя, навчався на факультеті журналістики «Запорізької політехніки». На четвертому курсі почав працювати у проєкті «Наші гроші. Запоріжжя». Також брав участь у роботі громадської організації «Запорізький центр розслідувань» та медіа «Запорізький проєкт розслідувань».
«Коли я прийшла у сферу розслідувань, Олег уже працював у «Наших грошах. Запоріжжя». Я мала з ним спільні зустрічі, надихалась його роботою та брала з нього приклад. Більш тісно ми вже працювали над моніторингом справ у судах щодо гучних корупційних історій. Він завжди був людиною, яка могла допомогти, підказати та підставити плече. Для мене це було дуже цінно», — ділиться колега Лілія Статівко.
Олег мав чимало захоплень: цікавився фото, грав на гітарі, укулеле, губній гармошці та бубні, любив співати. Планував піти у письменництво: писав невеликі твори, робив самвидави. У 2021 році опублікував свою книжку «7 днів на білому світі».
На початку повномасштабної війни Олег добровільно мобілізувався до ЗСУ, служив у 53-ій окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха на Донецькому напрямку, зокрема воював під Бахмутом.
«Я хочу, щоб Україна стала успішною. Вийшла з цієї війни з людьми, які її люблять, зрощують. Щоб ті, хто крав — більше не крали або були показово покарані. Щоб ті, хто агітував за Росію, жили в ній або дивилися на світ через ґрати. Це все для того, щоб у людей більше ніколи не було думки з України виїжджати. Попереду ще багато роботи, але ми до цього прийдемо», — був переконаний Олег.
У вересні 2022 року хлопець зник безвісти. За кілька місяців «Вагнер» опублікував на своєму сайті документи військових і написав, що вони не склали зброї. Серед них були і документи Олега.
У травні 2023 року відбувся обмін тілами загиблих військовослужбовців. «Мені подзвонили і прислали фото хрестика і жетон. До грудня 2023-го проводили експертизу ДНК, потім ще повторну до березня 2024 року», — розповідає мама. Згодом зафіксували збіг із ДНК тіла, яке доставили до Київської області.
Згідно з документами, Олег загинув внаслідок уламкових поранень кінцівок, несумісних із життям, під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку, поблизу селища Зайцеве. Похорон відбувся 4 квітня 2024 року у Запоріжжі.
Олегові було 28 років. У воїна залишилися мама, бабуся, дідусь, куми та друзі.
