21 жовтня 2022 року в бою з російськими окупантами на Луганщині загинув телережисер та захисник України Василь Яворський.
Усе життя Василь Яворський прожив у рідному Львові. З 2008-го працював оператором у львівських телерадіокомпаніях «Телебойман» та «Медіа-клуб». За два роки прийшов на телеканал «ZIK» і став головним режисером. Там працював до 2019 року і звільнився, коли медіа придбав проросійський олігарх.
Його останнім досвідом стала робота над ефірами на телеканалі «Еспресо». У своїй улюбленій справі Яворський виявляв точність та відповідальність. Колеги згадують, що Василь міг і ночами робити сюжет, щоб уранці він вийшов в ефір.
«Василь — великий професіонал, дуже творча людина. Ми робили складну програму, але з Василем завжди було надійно і комфортно працювати. Навіть якщо у нас був завал і ми нічого не встигали, я завжди знала, що Вася зробить свою роботу», — розповідає головна редакторка телеканалу «Еспресо» Анастасія Равва.
Від початку вторгнення Росії на схід України у 2014-му році Василь Яворський створював документальні стрічки про війну. Зокрема був співавтором проєкту «Історія Героя» та режисером фільму «Останній медик терміналу» про військового медика Ігоря Зінича.
Ще тоді Яворський хотів стати на захист України, але не зміг за станом здоров’я. За словами його дружини Світлани, Василь довгі роки не міг собі цього пробачити. Йому боліло все, від чого роками потерпала його земля, і він прагнув докластися до звільнення України.
«Василь любив історію та все міцне: каву, цигарки, музику, слівце та позицію. Він був одним із тих, для кого відлік війни почався не рік і не 9 років тому. Його хронологічна шкала боротьби українців за волю окреслювалась щонайменше чотирма сотнями років», — розповідає Світлана.
Він чітко розумів, що на Україну чекає велика війна. Незадовго до повномасштабного вторгнення Росії Яворський вступив до територіальної оборони. «В його системі координат не існувало інших варіантів», — пояснює рішення Василя дружина.
Яворський попередив колег, що піде захищати Україну. Казав, що йому важливі телеканал та його програма, але свою роль він бачить саме так. За словами редакторки «Еспресо», команда не хотіла відпускати такого професіонала, як Василь, але його рішення розуміли й поважали.
24-го лютого 2022 року о 5:30, коли по усій Україні пролунали перші вибухи, він пішов у редакцію. Ранковий прямий ефір щодня підіймав його з ліжка удосвіта. О 6:55 він мав би розбудити кохану дзвінком. Але в той день він до останнього беріг її від жахливих новин. Після ефіру Василь Яворський спакував речі й вирушив у військомат. Відтоді він захищав Україну у складі 103-ї окремої бригади на східному напрямку.
«Він був справжнім мужчиною. І за характером, і за кумедними звичками. То був талановитий режисер, разом з яким загинуло й багато творчих задумів, — згадує дружина. — Він марив вільною Україною, жадав помсти за кожне скривджене життя, за кожну мамину сльозу, за кожен день не вдома. Він завжди усміхався. Був світлий, чистий і чесний. Насамперед із собою. А ще казав, що ніколи й нічого не можна боятися. І не боявся. До останнього подиху».
Василеві було 44 роки. У нього залишилися дружина, син, батьки, сестра та племінник.
