Юрій Олійник загинув 23 березня 2022 року в боях біля Попасної. Він проходив службу у складі Збройних сил України, виконував бойове завдання. Це був його другий досвід у війську — вперше Юрко пішов добровольцем на фронт у 2014 році, під час АТО.
Народився у Львові. Захоплювався фотографією, мав розряд з альпінізму, мріяв побачити Кавказ. Любив гори — у будь-який сезон і будь-яку погоду. Відпустки завжди вели його до Карпат, Кавказу або Альпів.
Починав як фотограф. На «24 каналі» став телеоператором, навчався зйомці самостійно. Знімав новини, документальні й художні проєкти. Особливо уважним і вимогливим був до проєктів про військових — і як оператор, і як ветеран. Міг сам показувати акторам, приміром, як треба повзти з простреленою ногою. Був перфекціоністом, міг знімати десятки дублів, поки не виходило ідеально.
Ірина Папірник, колега Юрія, каже про нього: «Ідеальна зима, сніг, дим, десь вибухають гранати — все виглядає ніби правдиво. Але Юра дивиться на те, як повзуть курсанти, і каже: "Неправдоподібно". І раптом кидає камеру в сніг, стає на коліна й починає повзати: "Та вам же ногу прострелили — ну, то повзіть так, щоб це було видно!" Тільки коли Юра, як військовий, усе розклав по поличках — тоді в кадрі з’явилася правда.
Він не просто знімав — жив тим, що робив. І ми всі на нього дуже покладалися».
«Юрко з тих людей, на яких можна опертися за будь-яких обставин. Якщо скажуть "падай", і там стоятиме він, ти падатимеш».
У 2014–2015 роках служив у складі 24-ї механізованої бригади імені короля Данила. Пройшов шлях від Слов’янська до Лутугиного, брав участь у боях біля Луганського аеропорту. Був в оточенні під Ясинуватою. Після повернення долучився до роботи над воєнною тематикою в медіа. У лютому 2022-го повернувся до своєї бригади.
Загинув 23 березня 2022 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. З рідних залишились мама і брат.
Нагороджений посмертно:
- орденом «За мужність» III ступеня;
- орденом «Хрест героя»;
- почесним нагрудним знаком «Хрест хоробрих»;
- почесною відзнакою «знак святого Юрія».
