10 червня 2024 року на війні загинув капітан Арсен Федосенко, військовий фотограф, митець, амбасадор українського вина.
Арсен Федосенко навчався на кафедрі графіки Видавничо-поліграфічного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського, а також на факультеті технології вина та туристичного бізнесу Одеського національного технологічного університету, який не встиг закінчити через загибель.
Із 2001 року працював у рекламних агенціях дизайнером, графічним дизайнером. Згодом робив художні фотовиставки, сімейні альбоми, різноманітні мистецькі проєкти, досліджував українське виноробство.
Доброволець, до лав ЗСУ долучився весною 2022 року. Служив у 518 окремому батальйоні спеціального призначення «Дике Поле», згодом працював військовим фотографом у Медіацентрі СтратКому ЗСУ.
«Арсен був митцем, батьком, гурманом життя. Людиною, яка не знала моральних компромісів, завжди була вірною принципам людяності, фаховості, військового братерства. Жага до життя та вміння його смакувати органічно вилилися в бажання Арсена захищати свою землю та цінності. Землю, в яку він планував посадити лозу і зробити вино, яке вразило б навіть французів. Як батько він виховав двох синів і пішов боротися з росіянами, щоб його синам не довелося цього робити. Як чоловік він був єдиним цілим зі своєю дружиною, це невимовна втрата для неї, пів всесвіту», – написали про капітана Арсена Федосенка у СтраткКом ЗСУ
Свої світлини Арсен присвячував українцям і Україні.
Він автор фото:
- «Нова історія українського вина». Авторський фотопроєкт.
- «Обличчя ЗСУ. 2024–2022 роки». На цих фото обличчя українських воїнів.
- «Фото філософа Ігоря Козловського. Київ. 2023 рік». Портрет філософа на фестивалі.
- «Фото з концертів класичної музики в Національній філармонії України. Київ. Грудень 2022 року». Світлини музикантів.
- «Автоцвинтар. Ірпінь. Квітень 2022 року». Звалище цивільних автомобілів, розстріляних російськими загарбниками. На цих авто люди намагались виїхати з оточених міст і загинули цілими сім’ями.
- «Молитва. Село Долина. Травень 2022 року». Військовий капелан Микола Мединський читає молитву біля руїн місцевої церкви, знищеної росіянами.
- «Жінки в окупації. Село Кутузівка. Травень 2022 року». Мешканці села два місяці не виходили з підвалу дитячого садка, не бачили променів сонця.
- «Нескорений Миколаїв, липень 2022 року». Український прапор на фоні пожежі від удару ракети по житловому району Миколаєва.
