19 жовтня 2014 року поблизу села Сміле на Луганщині загинув фотокореспондент, пластун, волонтер і військовий Віктор Гурняк. Під мінометним обстрілом він допомагав евакуйовувати поранених у районі 32-го блокпоста. Йому було 27 років.
Віктор народився 8 червня 1987 року в селі Городниця на Тернопільщині. Згодом родина оселилася в Тернополі, де він навчався у школі №27 та Технічному коледжі Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
Фотографією захопився ще у підлітковому віці. Згодом працював у газеті «20 хвилин», співпрацював з УНІАН, Reuters та виданням Insider, був одним зі співзасновників фотоагентства LUFA. Фотографував Революцію гідності, окупацію Криму та перші місяці російсько-української війни.
Важливою частиною його життя був Пласт. Віктор належав до гуртка «Сірі вовки», став одним зі співзасновників і першим курінним куреня імені Івана Гавдиди, виховував юнацький гурток «Орли» та керував всеукраїнським табором «Легіон-11».
З початком російсько-української війни він продовжував працювати як фотокореспондент, але паралельно дедалі більше волонтерив: збирав гроші, шукав одяг, каски, бронежилети, автомобілі та сам доправляв допомогу військовим. За те, що постійно щось привозив, у батальйоні «Айдар» отримав позивний «Олігарх».
Друзі переконували Віктора й надалі займатися забезпеченням, адже це йому особливо добре вдавалося. Однак він відповідав: «Ну, я хочу воювати». У вересні 2014 року Віктор став військовим 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».
Віктор загинув 19 жовтня 2014 року від осколків мінометного снаряда під час обстрілу поблизу селища Сміле Слов'яносербського району Луганської області. Трагедія сталася в момент, коли він під ворожим вогнем вивозив на машині поранених побратимів з поля бою.
21 жовтня 2014 року з Віктором прощався Тернопіль. Наступного дня заупокійна літургія відбулася у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові. Його поховали на Личаківському цвинтарі. У Віктора залишилися батьки, дружина, донька, сестра, брат та багато друзів.
У 2021 році Вікторові Гурняку посмертно присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Після загибелі Віктора його фотографії були на виставках в Україні, Польщі, Естонії, Німеччині та США. Про Вікторі зняли документальний фільм та заснували в памʼять про нього стипендію у Школі журналістики та комунікацій Українського католицького університету. У 2026 році вийшла книжка Ірини Вовк «Віктор Гурняк». Сестра Віктора Ольга разом із друзями створила організацію Victory for Ukraine, яка допомагає українським військовим, зокрема забезпечує підрозділи засобами тактичної медицини.
